ВІЙСЬКОВО-
ПАТРІОТИЧНИЙ
ТАБІР «БУКОВИНЕЦЬ»
Ось і завершився навчально-тренувальний військово-патріотичний вишкіл учнів 10-11 класів на базі обласного позашкільного оздоровчо-виховного закладу «Лунка».
Зміна тривала 5 днів. 30 жовтня у Буковинських Карпатах відбулось урочисте відкриття таборування, а 3 листопада, зі сльозами на очах, учасники прощалися і офіційно завершували табірну зміну…
Кожен день у таборі «Буковинець» розпочинався з такого солодкого звуку нашого рідного барабана, який закликав усіх до ранкової руханки. Під час виконання вправ ми остаточно прокидалися, набиралися енергії і були готові до навчання наших інструкторів та виховників. Наступне за планом - шикування. 45 юнаків та 5 юначок було поділено на 4 рої (команди). Кожний рій мав свого ройового, свою назву та гасло, які вони демонстрували під час здачі рапортів нашій бунчужній. Всі події фіксував на камеру наш чудовий репортер.
Після сніданку розпочиналися заняття за розкладом. Ми з цікавістю сприймали знання і навики наших досвідчених інструкторів. Заняття проводились з таких тем:
- Школа виживання;
- Альпінізм (початковий рівень), в’язання вузлів, переправи;
- Польова/цивільна медицина;
- Рукопашний бій;
- Ножовий бій;
- Збір/розбір автомата;
- Тактична вогнева підготовка;
- Історія України;
- Подолання смуги перешкод;
- Самооборона;
- Участь у спортивних змаганнях, тернових іграх.
Щовечора відбувалася ватра. Всі збиралися біля вогнища, обговорювали події дня, ділилися враженнями, ближче знайомилися з усіма. А найбільше мені подобалося те, що кожен рій для ватри готував номер на певну тему.
Я ніколи не забуду наші вечірні ігри, а особливо прощальну ніч, ті теплі слова, які лунали з вуст усіх присутніх. Про це не можна згадувати без сліз щастя та посмішки на обличчі… Також у моїй пам’яті назавжди залишиться ефектний нічний алярм…
Перебуваючи в таборі, я зробила багато висновків. Дещо переосмислила своє життя, зрозуміла, що саме від нас залежить майбутнє, адже виховання в таборі було спрямоване на формування почуття любові до Батьківщини, на забезпечення безумовної готовності до захисту України.
Табір допоміг мені визначитися з подальшими планами. Знаходячись там без зв’язку, не заходячи в соціальні мережі, я вперше відчула таку радість від живого спілкування з людьми, від перебування на природі (адже краєвиди Буковинських Карпат неймовірно захоплюючі). Саме тут я змогла відпочити душевно. Таке враження, ніби ти потрапила в іншу реальність, ти забуваєш про всі негаразди, проблеми, нещастя, про заклопотані, сірі будні. Все твоє життя залишається там, за межами табору. І повертаєшся ти до нього лише тоді, коли від’їжджаєш додому…
У таборі працюють надзвичайно добрі, відкриті, щирі, чуйні люди. Ми знайомі лише п’ять днів, а таке враження, ніби я знаю їх все життя. Кожен проведений день з ними – цікавий, загадковий і такий особливий, велике їм спасибі!
Військово-патріотичний табір «Буковинець», наша бунчужна, наші інструктори, виховники, наш репортер, всі побратими та посестри, все, що відбувалося з нами, назавжди залишаться в моїй пам’яті та в моєму серці…
Ангеліна Боднарчук
