«Я – ЛЮДИНА,
  МОЄ ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ!»

 Життя... Воно прекрасне. І творить його людина. Щасливий той, хто лічить зорі в небі.   Щасливий тому, що має свою зорю, яка світить йому все життя. 

 Мені хочеться згадати відомі слова В. Маяковського «...Прислухайтесь, якщо зірки   запалюють,   значить це комусь потрібно». Так, справді потрібно. Піднесіть, будь-ласка,   руку, хто ніколи не   бачив зоряного неба? Таких серед нас немає. І, мабуть, не знайдеться   жодної людини, яка б не   любила дивитися в зоряне небо. Існує повір'я, що коли   народжується людина, у небі спалахує   зірка. Також, вдивляючись у високе зоряне небо,   ви, можливо, намагаєтесь відшукати там себе,   інколи навіть не усвідомлюючи, що зі   своїм народженням кожен отримує безцінний дар - життя.

 Життя дуже багатогранне, це – яскравий світ, але для кожного він особистий та   особливий.

 «Життя прожити — не поле перейти» — говорить народне прислів’я. Мудрий народ   висловився   абсолютно правильно, у декількох влучних словах передана вагома   думка. Немає людини, яка б   не замислювалась над сенсом життя. Життя таке складне,   таке швидкоплинне, що іноді важко у   всьому розібратись. Над сенсом життя   тисячоліттями мислять вчені, філософи, поети. А мені   здається, що я розумію сенс   життя. Звичайно ж, сприймаю я його по-своєму. І не розумом, а   почуттям.

         Буває такий стан, коли кожною клітинкою тіла відчуваєш: живеш. Кожну хвилину   гостро відчуваєш радість життя. Ось саме до такого почуття люди прагнуть весь   життєвий шлях. І саме в ньому вони все бачать сенс життя, хоча пояснюють його по-іншому. По-різному пояснюють. Хтось - служінням Батьківщині, хтось - особистою матеріальною вигодою, престижем, успіхом, хтось - користю суспільству, служінням людям. Хтось бачить сенс життя у створені власної міцної та люблячої родини,сімейному затишку, теплі та продовженні роду. Створити таку сім’ю дуже важливо, адже лише в ній виросте здорова й повноцінна, вихована дитина. А хтось – у релігії, у філософських ідеях, в екстримі, азарті, владі над іншими.

Але насправді все це - лише шляхи, якими людина приходить до омріяного відчуття повноти життя. Особисто для мене, як для багатьох інших людей, життя наповнюється сенсом завдяки любові до дорогих мені людей. Це найпрекрасніший шлях, як я вважаю. Любов та кохання взагалі наповнюють сенсом цей світ, і коли-небудь врятують його.

• «Я дихаю, і значить, я кохаю. Я кохаю, значить, я живу».

Я вважаю, що насправді люди живуть все-таки не заради життєвих цілей, а заради самого процесу життя. Можливості відчувати кожну крапельку дощу, що падає на плечі літнім днем. Або бачити, як сонячні промені просвічують крізь зелене листя дерев. Мати можливість говорити з іншими живими істотами, обмінюватися з ними думками.

Сенс життя можна розкрити у притчі «Чим наповнюється наше життя».

Професор філософії, стоячи перед своєю аудиторією, взяв п'ятилітрову скляну банку і наповнив її камінням, кожен - не менше трьох сантиметрів в діаметрі.

Наприкінці запитав студентів: чи повна банка?

Відповіли: так, повна.

Тоді він відкрив банку горошку та висипав її вміст у велику банку, трохи потряс її. Горошок зайняв вільне місце між каменями. Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка?

Відповіли: так, повна.

Тоді він взяв коробку, наповнену піском, і насипав його в банку. Природно, пісок зайняв повністю існуюче вільне місце і все закрив.

Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка? Відповіли: так, і цього разу однозначно, вона повна.

Тоді з-під стола він дістав кухоль з водою і вилив її в банку до останньої краплі, розмочуючи пісок.

Студенти сміялися.

- А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка - це ваше життя. Камені - це найважливіші речі вашого життя: сім'я, здоров'я, друзі, свої діти - все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться. Горошок - це речі, які особисто для вас стали важливими: робота, будинок, автомобіль. Пісок - це все інше, дрібниці.

Якщо спочатку наповнити банку піском, не залишиться місця, де могли б розміститися горошок і камені. І також у вашому житті, якщо витрачати весь час і всю енергію на дрібниці, не залишається місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що вам приносить щастя: грайте з вашими дітьми, приділяйте час подружжю, зустрічайтеся з друзями. Завжди буде ще час, щоб попрацювати, зайнятися прибиранням будинку, полагодити і помити автомобіль. Займайтеся, насамперед, каменями, тобто найважливішими речами в житті; визначте ваші пріоритети: інше - це тільки пісок.

Тоді студентка підняла руку і запитала професора, яке значення має вода?

Професор усміхнувся.

- Я радий, що ви запитали мене про це. Я це зробив просто, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля.

Якщо ми заповнюємо життя непотребом, то не залишається місця для цінних речей.

Будьте  завжди близько біля тих, кого любите, кажіть їм голосно, як сильно Ви їх потребуєте. Будьте добрими з ними, майте час аби сказати їм «мені так жаль», «вибач», «прошу», «дякую» і інші слова любові, які Ви знаєте. Ніхто Вас не пам’ятатиме за Ваші таємні думки. Тому просіть в Бога сили і мудрості, щоб допоміг їх виразити.

Отож, намагаймося знаходити щось особливе в кожній секунді життя і цінувати тих, хто поруч.