СПОРТ – ЦЕ ЖИТТЯ…
Волейбол – це моє життя,
Волейбол – це моя гра,
З волейболом ми разом назавжди…
Волейбол... Гра, від якої завмирає серце. Гра, де все побудовано на обмані (противника) і де все без обману (для глядачів). Гра без нічиїх. Гра без грубості, жорстокості і насильства…
Про це дуже добре знають школярі нашої рідної Івановецької ЗОШ. Деякі учні просто захоплюються, але є й такі, які дійсно «живуть волейболом»! Для них спортивний зал – це другий дім, м’яч, як брат, а волейбольна сітка, як сестра…
Але найголовнішою на полі є команда. Це шість гравців, яких поєднала любов до спорту. Між цими гравцями повинна панувати взаємоповага, вони повинні підтримувати, допомагати один одному, бути «єдиним цілим». Так, під час гри важко стримати емоції та не зірватися на комусь, але цього року ми всі намагалися бути дружніми. Я надзвичайно рада, що нарешті в нас це вийшло… Як кажуть: «Всі ми різні, але волейбол нас об'єднує»!
Ми наполегливо працювали, довго йшли до своєї цілі, з нетерпінням чекали змагань. Майже кожного дня приходили на тренування і поверталися додому пізно ввечері… Так, за цей час між нами виникали різні суперечки, непорозуміння тощо. Але ми разом долали всі перешкоди і таки досягли хорошого результату…
До нашої скарбнички перемог у 2018 році добавились два призових місця:
- ІІ місце ми вибороли, коли представляли Івановецьку ЗОШ у 73-ій районній спартакіаді з волейболу;
- ІІІ місце та перші медалі наша команда отримала тоді, коли представляла Івановецьку сільську раду, тобто с. Іванівці.
Так, на жаль, ми не вибороли 1-ші місця, але я дійсно горджуся своєю командою. Всі показали себе гідними гравцями.
Дуже шкода, що цього року я останній раз представляла нашу школу, адже я вже Випускниця… І я щиро хочу подякувати тим дівчатам, які були поряд зі мною цього року на спортивному майданчику, з якими ми боролися за кожний м’яч, за кожне забите очко. Саме з ними ми ділили солодку радість перемоги та гіркий біль невдач…
Ось імена основних гравців:
- Боднарчук Ангеліна
- Ярова Дар’я
- Семенова Каріна
- Сливка Ірина
- Сильницька Тетяна
- Чижевська Анастасія
- Дирик Адріана
А також з нами були наші молодші запасні гравці, в яких ще все попереду, вони тільки починають свій шлях, ніби сідають в потяг, що має назву «Волейбол», це Боднарчук Олександра Гуцуляк Аліна.
І я дійсно щаслива, що серед цих гравців є моя сестричка. Надіюся, що саме їх покоління зможе досягти більшого успіху та вибороти ще більше призових місць для нашої рідної школи…
А всім тим, хто починає грати у волейбол хочу порадити: «Не смійте опускати голови! Волейбол — це спорт, де дивляться тільки вгору!»…