Друк





 ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ
 НЕБЕСНОЇ СОТНІ

 20 лютого минає чотири роки з того часу, коли Україна пережила криваві події – розстріли на Майдані. Ця річниця породжує в українців гіркі спогади про загиблих під час протестів.

Ми згадуємо  події, які відбувалися на Майдані, в столиці України 2013-2014 року, які дали поштовх до дій по всій території держави. Це був надзвичайно важкий іспит для України

Нагадаємо, 18-20 лютого 2014 року на Майдані загинули 115 осіб, поранено більше 2000, кілька десятків осіб зникло безвісти. Загальна кількість постраждалих біля 3 тисяч чоловік.

Учнівське самоврядування школи не залишилося осторонь дня пам’яті. Цього дня на загальношкільній лінійці учні школи хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих. Пригадали хронологію жахливих подій на Майдані. У глибокій скорботі учні низько схилили голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися за честь, правду і гідність  та загинули за Україну.

 
   А Cотню вже зустріли небеса…
   Летіли легко, хоч Майдан ридав.
   Із кров’ю перемішана сльоза,
   А батько сина ще не відпускав.
   Й заплакав Бог, побачивши загін –
   Спереду сотник, молодий, вродливий,
   І юний хлопчик в касці голубій,
   І вчитель літній – сивий-сивий.
   І рани їхні вже їм не болять…
   Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …
   Як крила ангела, злітаючи назад,
   Небесна Cотня в вирій полетіла … 

                                                  

 Під гаслом «Як крила ангела, Небесна Сотня в вирій полетіла» початкова ланка школи провела флешмоб.

Слава тим, чиї імена на вічно вкарбовані в нашій пам’яті, і тим, хто віддав за неї своє життя, але залишився безіменним…Ми усі щиро дякуємо і вклоняємося до Землі нашим захисникам. Завдяки їм ми сьогодні маємо можливість, під мирним небом  вчитися, зустрітись  і поринути у спогади.

Не будьте байдужі до долі країни. Не чекайте, що хтось щось зробить за вас. Почніть з себе, з свого саморозвитку. Ми маємо піклуватися про тих, хто залишився без найближчих людей. Без своїх: чоловіків і жінок, дітей та батьків, сестер та братів, рідних і друзів. Не залишити їх з горем наодинці - це найменше, що ми можемо зробити для них.

Загиблі віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

 Слава Україні!

 Героям слава!

                     

Перегляди: 2480