Дорогі друзі!
Свято Останнього дзвоника – одне з найбільших шкільних свят, воно як веселе, так і сумне одночасно, але завжди таке очікуване, трепетне і незабутнє.
Наші зустрічі у такі дні були доволі емоційними, насиченими і радісними, шкільне подвір’я наповнювалося веселим дитячим галасом, пахощами весняних квітів та особливою атмосферою … на жаль, це спогад з минулого.
2019/2020 навчальний рік вніс суттєві корективи у освітній процес.
За останні 2-3 місяці ми навчилися жити за новими правилами, зуміли перелаштуватися не лише на нову форму навчання, а й на новий спосіб мислення і водночас відчути наскільки нам забракло живого буденного спілкування.
У цьому році свято Останнього дзвоника ми відзначаємо на віддалік, за межами школи, проте зміст цього свята не змінюється і сьогодні для кожного з нас пролунає віртуальний останній дзвоник, який ознаменує закінчення 2019/2020 навчального року.
Свято Останнього дзвоника, як правило, доволі символічне, адже для одних знаменує початок літніх канікул і період відпочинку, для інших, випускників 11 класу, старт у нове і незвідане майбуття. Шановні випускники, попереду – нові вершини і нові досягнення, самостійне доросле життя, у якому доволі часто потрібно робити важливий вибір, відстоювати власну життєву позицію та нести особисту відповідальність за самостійно прийняті рішення. Нехай різнобарвною буде ваша дорога у майбутнє, вистелена добрими справами, гідними вчинками, прогресивними ідеями та особистими перемогами! Бажаю кожному з вас знайти власну стежину у житті та гідно нею пронести звання Людини.
Щиро вдячна сьогодні педагогам і батькам, які у цей непростий час зуміли подолати усі перепони, доклавши максимум зусиль задля того, аби гідно завершити навчальний рік. Виховувати та навчати дітей важко, окремі кажуть, що іноді це невдячна справа, але я щиро вірю в те, що наші діти нас не підведуть і своїми справа доведуть, що вони – кращі з кращих! Бажаю усім міцного здоров’я, миру вашим домівкам, земної радості і Божої ласки!
З повагою Руслана Сливка
